Євчук Андрій – студент Буковинського державного медичного університету

Важливість малого та середнього бізнесу для економічного зростання малих та середніх міст України

Чи є малий та середній бізнес факторами економічного росту держави?

Становлення малого та середнього бізнесу (МСБ) в Україні відбувалось в складних пострадянських економічних умовах, що було спричинено падінням виробництва, інтенсивними інфляційними процесами та погіршенням матеріального становища основної частини населення. На першому бізнес-форумі Industry4Ukraine у червні 2019 року зазначалося, що малий і середній бізнес в Україні приносить 55% ВВП в економіку країни, при цьому якщо виділити тільки малий бізнес, то це лише 16% ВВП, що приблизно вдвічі менше, аніж у середньому в країнах Європи. Проте, враховуючи механізми тіньової економіки України, можна припустити, що ми все ж досягаємо умовного середнього значення за даним показником.

Варто чітко розуміти, що підприємці МСБ формують середній клас в системі економіки, який є архіважливим, оскільки є наріжним каменем й показником економічного процвітання держави. За даними Мінекономрозвитку, серед усіх підприємств України малий та середній бізнес складає 99,8%. [6] Також у деяких областях, наприклад, у Чернівецькій, Тернопільській, Херсонській, є лише кілька великих підприємств, тому сектор МСБ відіграє головну роль у бізнес-секторі цих областей. Для України дана сфера є ключовою у контексті забезпечення зростання економічного добробуту населення, а не стабільного відтоку громадян, насамперед на сезонні роботи закордон. Не можна бачити ворога у власному народі. Однозначно, доцільним було б започаткування програм для заохочення українських трудових мігрантів до старту власного бізнесу.

Малий бізнес не завжди залишається «малим». Більшість корпорацій та великих компаній, як-от Nike чи Amazon, розпочинали свою діяльність на місцевому рівні, щоб відчути: а чи справді їх бізнес чи продукт, який вони реалізують, є актуальним і має попит серед споживачів на даному початковому рівні? Ставши гравцями на інтернаціональному рівні, саме такого типу компанії змінили та продовжують видозмінювати фокус і цінності суспільства. Тому державна політика мала би бути спрямована на збільшення частки успішних суб’єктів МСБ та їх укрупнення (мікробізнес – малий бізнес – середній бізнес тощо).

Малі підприємства є невіддільною частиною місцевої економіки, створюючи нові мережі фінансової взаємозалежності, що сприяє процвітанню на більш широкій основі. До прикладу, коли ви витрачаєте гроші у місцевій крамниці, то ці гроші йдуть на оплату праці робітникові у вашому районі, який у свою чергу може витратити ці гроші, купуючи товари чи послуги, в іншого суб’єкта бізнесу по сусідству. Чим більше таких підприємств використовують свій потенціал для взаємопідтримки, то тим більше з’являється можливостей для розвитку місцевої ділової мережі. Звучить дещо утопічно, проте ця мережа розвивається щодня, навіть коли ми цього не усвідомлюємо.

Доречно тут згадати й конкурентну складову. МСБ створює платформу для розширення конкуренції, тобто на ринку міста домінує не виключно мережа «АТБ» чи «Сільпо», але й менші суб’єкти господарювання, які мають власного клієнта. Крім того, на відміну від великих підприємств, які орієнтовані на серійне виробництво продукції, малі підприємства, у свою чергу, задовольняють потреби споживача у дрібносерійній та поштучній продукції, наприклад, виробництво меблів під індивідуальне замовлення. Варто також звернути увагу на появу численних молодіжних українських брендів одягу, що є особливо популярними серед молоді, адже дана продукція, на їхню думку, характеризується оптимальним співвідношенням «ціна-якість».

Абсолютною складовою не тільки культурної спадщини України, а й і її регіональної економіки є ремесла й промисли. Бісероплетіння, лозоплетіння, килимарство, виробництво регіональної сувенірної продукції – це все тільки крихітна частина даної сфери, яка має неабиякий соціальний ефект, оскільки характеризується підтриманням традицій і культури регіону й, крім того, сприяє зайнятості населення, що володіє даними техніками виробництва. Так, автентичні у виконанні продукти в певному регіоні можуть привабити клієнтів, стимулюючи цим розвиток туризму і сприяючи розвитку місцевої атмосфери, і таким чином виступають одним із джерел наповнення місцевого бюджету. Водночас внутрішній туризм активізує транспортний сегмент, який також є складовою МСБ.

Але й великі підприємства також отримують вигоду від малих підприємств у рамках тієї самої місцевої громади, оскільки часто корпорації реалізують різні бізнес-функції завдяки МСБ шляхом аутсорсингу, виконанням спеціалізованих процесів, що дозволяє скоротити витрати на фінансування власних структур й підвищити рентабельність бізнесу.  При корпораціях працюють бізнес-інкубатори, в яких створюються малі підприємства, що виготовляють різні комплектуючі й відповідно там освоюються нові технології, що згодом впроваджуються на наступній ланці виробництва.

Крім того, малому бізнесу притаманна більша гнучкість і швидше реагування на зміну економічних умов чи кон’юнктури ринку (співвідношення попиту та пропозиції). Це робить даний сегмент більш різноманітним за формою, функціями, культурою і потенціалом. Чим більше різноманіття в економіці, тим легше економіка може витримати важкі умови.

Новинкою у сфері регіональної економіки є кластерний підхід. Як показує досвід Німеччини, одним з інструментів для стимулювання підприємництва є створення кластерів. [3, с. 22] Це платформи для співпраці місцевих суб’єктів – наприклад, університети, стартапи, місцеві органи влади. Їх діяльність базується на принципах співфінансування, сталості та реалістичних цілях. Даний підхід дозволяє врахувати особливості галузей регіону, що допомагає розв’язувати конкретні проблеми району та взяти до уваги потреби МСБ залежно від його рівня розвитку та спеціалізації.

Зокрема стратегії розвитку областей України у рамках програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» передбачають створення галузевих кластерів, до прикладу, у Львівській області це ІТ-кластер, який вже об’єднує близько 60 ІТ-компаній, сільськогосподарський та туристичний кластер.[4, с. 14] Кожен з кластерів має спільну сферу й спільну ціль і має активні канали для комунікації між своїми підприємствами і тим самим підвищує конкурентні переваги один одного. Проте дані ініціативи координуються поки що лише на рівні місцевих ініціатив. Питання фінансування кластерного менеджменту та залучення до заочної участі в ньому науковців є ще однієї актуальною проблемою МСБ, що потребує вирішення.

Для того, щоб вижити, представники малого бізнесу повинні виділятися з умовного натовпу. Завербовувати талановиті кадри, які можуть розробити новий продукт, тобто впровадити новації, чи вклинити нові рішення для вже існуючих ідей. МСБ повинен задовольняти потреби споживачів і робити це краще, аніж їх великі конкуренти. Безліч малих підприємств, що прагнуть бути унікальними й інноваційними, власне, і формують здорову конкуренцію і здобувають популярність серед «хороших» клієнтів.

Будьмо відверті, що злегка болісним питанням для держави є питання зайнятості населення. Самозайнятість – ще одна з характеристик малого та середнього бізнесу. Людина самостійно створює собі робоче місце  і тим самим у держави не виникає проблеми щодо пошуку цього місця, не витрачаються державні ресурси для можливої перекваліфікації спеціаліста чи навіть для тієї самої виплати допомоги по безробіттю. А навпаки, людина, коли створює власний бізнес, то створює додаткові робочі місця, чим знижує навантаження на Державну службу зайнятості. Проте слід розуміти, що нам також потрібна інфраструктура для підтримки малого бізнесу, яка б містила програми з навчання і підготовки підприємців, консультування, і, звичайно ж, певне фінансування. Зараз для підприємця пошук коштів для реалізації бізнес-проєктів є викликом, оскільки відсоткові ставки є високими й умови кредитів у певних випадках вимагають заставу у розмірах, які непосильні для майбутнього підприємця.

З кінця березня 2020 року в Україні встановлено режим надзвичайної ситуації. І це стало неабияким випробуванням для малого та середнього підприємництва.

Зокрема надзвичайно актуальною проблемою стало питання: А яким же чином відновити функціонування МСБ в умовах виходу з карантинних обмежень? Одним із рішень стало формування робочої групи з питань підтримки малого та середнього бізнесу при Кабінеті міністрів України і впровадження державної програми кредитування «Доступні кредити 5-7-9%».

Цікавим є те, що станом на 11.05.2020 даною програмою скористалися лише 287 підприємців, державою ж було закладено, що нею скористається близько 50 тисяч підприємців. Що ж трапилось? Система відсотків виглядає привабливою, проте не позбавлена підводних каменів, до прикладу, кредит може бути виданий тільки для поповнення основного капіталу у вигляді придбання основних та транспортних засобів, реконструкції приміщень. Безумовно, це є важливою складовою, але: а що ж щодо оборотного капіталу? Виробничі запаси, незавершене виробництво тощо – це ключова ланка запуску самого виробництва, тому підприємець мав би мати право обрати, на які саме потреби використати кредитні кошти. Також банки виставляють непосильні вимоги перед підприємцями, що повністю знецінює суть даної програми.

Чи не було би доречним надання безвідсоткових кредитів за умови, якщо підприємець буде закуповувати чи то сировину, чи то основний капітал у вітчизняного виробника? Тим самим ми підтримуємо як економіку держави, так й вітчизняного виробника, і як наслідок створюється своєрідний синергізм, тобто економічні стосунки, від яких обидва суб’єкти отримують вигоду. Чому досі не було створено схожої системи в нашій країні? Риторичне запитання.

У сучасних умовах малий бізнес знаходиться у ситуації, коли попит на товари й послуги обмежений через скорочення реальних доходів громадян, а витрати зростають. Згідно з Щорічною оцінкою ділового клімату (АВСА) 58,5% МСБ зазнали низького попиту на свою продукцію та послуги у 2016 році. Проте лише 38,5% респондентів відзначили цю проблему у 2015 році. [5, с. 27] Неминучим результатом є спад рентабельності бізнесу, що часто призводить до припинення цієї діяльності.

Так, за даними рейтингу Індексу економічної свободи (TheIndexofEconomicFreedom), Україна у проміжку 2009-2019 рр. стабільно посідає 152-162 місця серед 180 країн, які включені в рейтинг.[8] Лідери ж рейтингу, а саме Естонія, Данія, Нова Зеландія, – ці держави зробили ставку на розвиток МСБ, і як результат: ця сфера стає фундаментом, на якому держави будують розвинену економіку. В Україні це саме ті сфери, яким поки що доводиться виживати. За словами співавтора Індексу економічної свободи Джеймса Ґвартні: «Українці успішні всюди, крім самої України».

До порівняння, у 2019 р. наші країни-сусіди, як-от Росія, Білорусь, Казахстан посідають 98, 104, 59 місця відповідно. Україна ж займає місце між Пакистаном та Беніном і відповідно останнє місце в Європі. Таким чином, Україна згідно із даним рейтингом знаходиться на межі в основному економічно невільних та деспотичних країн.

Найвищі ж бали рейтингування нашої країни спостерігаємо у розділі «Свобода торгівлі» та «Податкова свобода». Високі бали за останній показник можна, ймовірно, пов’язати із введенням спрощеної системи оподаткування, метою якої була підтримка малого бізнесу в Україні та спрощення ведення бухгалтерського обліку. Цю систему не один раз намагалися обмежити, проте щоразу підприємцям вдавалося її відстояти у формі протестів та зокрема Податкового майдану у 2010 році.

Основними видами податків, що сплачуються представниками МСБ, є плата за землю та єдиний податок. Дані податки повністю зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування. Відповідно коли споживачі віддають перевагу місцевим малим підприємствам, вони, по суті, віддають гроші місцевій громаді. Місцевий бізнес отримуватиме більший дохід, створюватиме додаткові робочі місця і це сприятиме поповненню місцевої казни. Завдяки цьому цього розвивається інфраструктура міста, фінансуються установи й організації, які перебувають на місцевому бюджеті, що сприяє розвитку та удосконаленню місцевих територіальних громад.

Однак, у січні 2020 року був прийнятий проєкт змін до Податкового кодексу України, що значно збільшує фіскальний тиск на підприємців (зміни в адмініструванні податків, розширення повноважень контролюючих органів). Спілка українських підприємців (СУП) неодноразово виступала проти певних положень даного документу, який може призвести до негативних наслідків розвитку бізнес-спільноти України.

Так, варто згадати, що у грудні 2016 року були запроваджені зміни для індивідуальних підприємців, а саме обов’язкова сплата ЄСВ, коли підприємець навіть не веде активної діяльності. Тому спостерігаємо, що це призвело до зниження кількості ФОП наприкінці 2016 – на початку 2017 року. У перші місяці 2017 року було закрито понад 200 тисяч приватних суб’єктів господарювання, з чого виникає пропозиція: запровадити для МСБ звільнення від сплати податків в перші роки діяльності, щоб розгорнувши діяльність, і згодом, відчуваючи підтримку з боку держави, підприємець не приховував прибутки про діяльність і замість того, щоб сплачувати податки, до прикладу, за 2 зареєстрованих працівників, він офіційно декларував би всіх своїх 15 працівників.

Проаналізуймо показники, які отримали найнижчу кількість балів під час складання рейтингу нашої країни, розглядаючи крізь призму МСБ.

«Право власності», одним з критеріїв якого є якість управління земельними ресурсами. Актуальним тут є закон про ринок землі, що увійде в силу у 2021 році. Є пересторога, що він скоротить кількість малих фермерських господарств у агропромисловому секторі. Також слід згадати слабкий захист інвесторів, оскільки немає гарантії, що вони не втратять вкладені кошти. Високий ризик націоналізації – це ще одна причина низької кількості інвесторів, адже відсутня стабільна політична влада. З цього й випливають низькі показники у критерії «Інвестиційна свобода».

«Фінансова незалежність»: помітною тенденцією в Україні є панування фінансово-політичної олігархії, власне, через це МСБ не здатний себе повністю реалізувати в умовах відсутності підтримки з боку держави. Економіка та політика мають безмежно точок дотику, проте ці дві сфери ніколи не повинні бути прямо взаємопов’язаними, оскільки внаслідок утворення фінансово-політичних кланів блокується як формування державної, так і відповідно регіональної економіки.

Високий рівень корупції та регуляторні обмеження з боку органів виконавчої влади є перешкодою на шляху розвитку бізнесу, що й пояснюється у критерії «Управлінська доброчесність».

Одним з найвідоміших індикаторів простоти регулювання бізнесу є індекс легкості ведення бізнесу (EaseofDoingBusinessIndex). Результати досліджень вказують на сильний кореляційний зв’язок між покращенням умов ведення бізнесу і зростанням економіки. Відповідно до даного рейтингу за 2020 р. Україна посідає 64 позицію, піднявшись із 128 позиції у 2007 році, а це рівно вдвічі, що класифікує ведення бізнесу в Україні як «легко». [7] Проте, як і будь-який рейтинг, він має свої недоліки. Розрахунки для кожної країни проводяться для одного чи двох міст, не враховуючи міжрегіональної однорідності великих країн. Рейтинг враховує тільки формальні індикатори, проте не враховує базові культурні умови ведення бізнесу в країні, як-от рівень довіри, відношення до бізнесменів, рентабельність тощо. Зате спостерігаємо, що зусилля Мінекономрозвитку спрямовані на покращення рейтингової позиції України за допомогою покращення бізнес-клімату шляхом дерегуляції, відповідно зменшуючи адміністративний тиск, та за допомогою впровадження практик, що рекомендовані Світовим банком. Це регламентовано розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1413.[1]

Країни, що базуються на принципі економічної свободи, формують сприятливі умови для підприємництва, які, у свою чергу, генерують економічний ріст.

Новою тенденцією в Україні є створення спілок підприємцями для підприємців у контексті нових ділових партнерських відносин (до прикладу, вищезгадана СУП). Формування мережі підприємців по всій країні полягає в об’єднанні їх незалежно від масштабу та галузі діяльності й тим самим формуючи імідж й статус підприємця в суспільстві, що переростає у потужний нетворкінг між підприємцями. Ці спілки представляють інтереси на державному й міжнародному рівнях, оскільки голос малого бізнесу рідко доходить до органів влади. Тож ще одним завданням, крім розвитку МСБ у країні, є їх підтримка та супровід до умовного моменту стійкості на ринку, залучення їх до прийняття рішень у процесі розроблення політики та політичного діалогу.

Важливим кроком є нещодавно розроблений Мінекономрозвитку з Офісом ефективного регулювання (BRDO) інфо-сервіс «StartBusinessChallenge», що включає відповіді на запитання щодо документів для відкриття будь-якого виду бізнесу, і як результат створюється власний чек-лист завдань: які саме документи, куди слід звернутись, скільки часу займає процедура. Це є важливою складовою побудови комунікації між адміністративними установами та підприємцями України. [9]

Крім того, спостерігається стрімка тенденція розвитку комунікації між представниками малого та середнього бізнесу та громадою міста. Вони беруть участь у підтримці освітніх та спортивних програм міста, тим самим є спонсорами або ж й організаторами даних заходів. Підтримуючи благодійні заходи та некомерційні громадські організації, вони формують свій статус у громаді й частково беруть на себе соціальну відповідальність.

Хоча ведення малого бізнесу є досить традиційним способом одержання доходу, проте саме цей сегмент і відображає економічні пріоритети держави. Магазини, аптеки, кафе, кінотеатри відображають культуру і потреби своїх районів. Місцеві кафе здатні скооперуватися із локальними постачальниками продуктів, при цьому забезпечуючи просування регіональних продуктів, а не виключно закордонних. Завдяки цьому забезпечуються позитивні зміни у розвитку й інших сфер діяльності, як-от регіональної агропродукції. Ключовим пріоритетом має бути популяризація й реалізація свого, а не, до прикладу, імпорт картоплі з Єгипту чи помідорів з Туреччини, маючи власні значні запаси продукції, які часто належним чином не реалізуються.

Прогуляйтеся головною вулицею міста і Ви, ймовірно, помітите, що у Вашого міста є унікальний характер і шарм. Від популярних антикафе й грумінг-салонів аж до студії йоги та курсів з флористики. Малий бізнес робить свій внесок в ідентичність суспільства. Багато суб’єктів туризму віддають пріоритет збереженню цього унікального характеру, що створюється енергійною спільнотою місцевого бізнесу, перетворюючи характер у власну перевагу.

Звучить песимістично, зате реалістично: багато стартапів і малих підприємств зрештою зазнають поразки. Цей цикл дає підприємницькій спільноті можливість вчитися, відновлюватися і переналаштовуватися, що є вигідним у довгостроковій перспективі. Важливим аспектом є те, що малий бізнес працює сам на себе. Він закриває ті ніші сфери обслуговування, які не є цікавими для великого бізнесу, оскільки вони не приносять шалених прибутків і орієнтовані на місцевого споживача (перукарня, місцеве ательє, майстерня ремонту, кафе/антикафе, магазин квітів тощо), тому й економіка малих і середніх міст ґрунтується на діяльності суб’єктів МСБ.

Активізація процесів реформування економіки передбачає і розвиток малого та середнього бізнесу, який має вплив на збільшення пропозиції товарів та послуг на ринку, оскільки наразі понад 60% обсягу товарів і послуг підприємств формують суб’єкти малого та середнього підприємництва. Цьому сприятиме створення умов для МСБ шляхом подальшого зменшення адміністративних бар’єрів завдяки модернізації реєстраційної системи (діджиталізація), суттєвого спрощення дозвільної та ліцензійної систем, демонополізації, запровадження податку на виведений капітал замість податку на прибуток, а також покращення умов для залучення іноземних інвестицій і розвитку інновацій. [2] Це примножуватиме привабливість та прибутковість бізнесу в Україні та повинно стати одним з каталізаторів розвитку малого та середнього бізнесу, що посилюватиме конкуренцію між економічними суб’єктами та сприятиме розвитку регіонів.

Таким чином, малий і середній бізнес є одним з основних мірил економічного процвітання як малих та середніх міст, так і держави загалом. Підтримка малого бізнесу – це не тільки підтримка з боку держави, а й з боку місцевого споживача. Ці заклади приносять користь нашій місцевій економіці, діловим стосункам і допомагають будувати суспільство. Тому наступного разу, коли вирішите відправитися у «Сільпо» чи то «Епіцентр», пам’ятайте, що місцеве також має значення!

 

Список використаних джерел

  1. Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану заходів щодо дерегуляції господарської діяльності та покращення бізнес-клімату, плану дій щодо підвищення позиції України в рейтингу Світового банку “Ведення бізнесу” (“DoingBusiness”) та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» [Електронний ресурс] // № 1413-р від 4 грудня 2019 р. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1413-2019-%D1%80
  2. Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Стратегії розвитку малого і середнього підприємництва в Україні на період до 2020 року» [Електронний ресурс] // № 504-р від 24травня 2017 р. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504-2017-%D1%80
  3. Вишлінський Г. Як малим та середнім підприємствам України стати національними та глобальними чемпіонами? [Електронний ресурс] / Г. Вишлінський, О. Кузяків. – 2019. – Режим доступу до ресурсу: https://ces.org.ua/wp-content/uploads/2019/09/ЦЕС-final-UA.pdf.
  4. Стратегія розвитку малого та середнього підприємництва Львівської області на період до 2020 року [Електронний ресурс]. – 2017. – Режим доступу до ресурсу: http://www.ier.com.ua/files/Projects/2015/LEV/LEV_Lviv_Strategy.pdf.
  5. Щорічна оцінка ділового клімату в Україні: 2016 рік [Електронний ресурс] / Н.Фреїк, В. Беспалько, І. Федець, О. Кузяків. – 2017. – Режим доступу до ресурсу: http://www.ier.com.ua/files/Projects/2015/LEV/2016-2017_ABCA_report_short.pdf.
  6. Офіційний сайт Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. – Режим доступу: https://www.me.gov.ua/News/Detail?id=74affe35-b1f8-4492-87b6-bb124d3cee02
  7. Офіційний сайт DoingBusiness. – Режим доступу:https://www.doingbusiness.org/content/dam/doingBusiness/country/u/ukraine/UKR.pdf
  8. Офіційний сайт Index of Economic Freedom. – Режим доступу: https://www.heritage.org/index/country/ukraine
  9. Офіційний сайт Start Business Challenge. – Режим доступу: https://sbc.regulation.gov.ua/