Бойко Олег – студент Львівського торговельно-економічного університету

Важливість малого та середнього бізнесу для економічного зростання малих та середніх міст України

ПЛАН

  1. Вступ
  2. Результуючі показники малого та середнього бізнесу як фактору економічного росту країни.
    • Визначення МСП.
    • Місце МСП в економіці країн світу.
    • МСП України та Республіки Польща.
  3. Досвід малих та середніх підприємств України. Сильні та слабкі сторони.
  4. Ідея студентського споживчого товариства як інструмент розвитку малого та середнього бізнесу в Україні.
    • Проблема працевлаштування студентів.
    • Ідея студентського споживчого товариства «Keryx».
    • Візія та SWOT-аналіз.
  5. Висновки.

 

  1. ВСТУП

Сучасна Україна зіткнулась з багатьма проблемами, які накоплювались 30 років незалежності та більше 1000 років існування української нації. Наша країна в своїй історії зустрічалась з багатьма кризами: фінансові, політичні, військові та інші. Також болючою проблемою для України є те, що Україна – це величезний «Центр зайнятості», який не створює або не займається пошуком робочих місць в Україні (не лише для українців), а займається підготовкою та пошуком кадрів для інших країн. Українські заробітчани за 2019 рік переказали в Україну близько 16 мільярдів доларів, а це 10% від ВВП. Це говорить про те, що українська нація працьовита, розвинена та хоче і може працювати, це не новина для пересічного українця, варто лиш відкрити підручник з Історії України і трохи почитати. Київська Русь – в певні періоди наймогутніша держава середньовічної Європи (економічно та політично); заселення Дикого Поля та Слобожанщини українцями перетворили порожні степи в економічно потенційний регіон Східної Європи; «Зелений Клин», «Жовтий Клин», «Сірий Клин», «Малиновий Клин» – регіони Азії, де українці створили з лісів, болот і тайги індустріальні регіони, але знову для іншої країни, Російська імперія; нафтогазова промисловість Прикарпаття (м. Борислав), видобувна промисловість (вугілля, залізо, марганець та інші корисні копалини) Дніпровсько-Донецького регіону, економічний потенціал Причорномор’я, чого лише вартий наш промислово-аграрний потенціал та логістичне розташування; такі вчені як Ілля Мєчников, Ігорь Сікорський, Володимир Вернадський, Іван Пулюй, Сергій Корольов, Юрій Кондратюк, Борис Патон – це лише маленька частина назв України та імен українців, які є геніями та успішними кейсами розвитку економіки. Але проблема залишилась таж. Вони всі працювали не на Україну, а на інші держави. Тому метою цієї статті є показати, як малий та середній бізнес можуть бути інструментом економічного розвитку України. Надихнув мене на цю роботу проєкт «Ukraїner».

  1. Результуючі показники малого та середнього бізнесу як фактору економічного росту країни

    • Визначення МСП.

Малі та середні підприємства (МСП, англ. SmallandMediumEnterprises, SME) – категорія підприємств, які мають певні показники, які відносять їх до цієї категорії. Не існує єдиного світового визначення МСП, окремі країни визначають це індивідуально.

Вид підприємства К-л. працівників Річний дохід
Господарський Кодекс України Мале 50 від 700 тисяч євро до 8 мільйонів євро
Середнє 250 від 8 мільйонів євро до 40 мільйонів євро
Європейська Комісія Мале 50 від 2 мільйонів євро до 10 мільйонів євро
Середнє 250 від 10 мільйонів євро до 50 мільйонів євро

 

Згідно вищевказаної таблиці можна зробити висновки, що визначення МСП в Україні та ЄС не сильно відрізняється, хіба є різниця в річному доході. На мою думку, це залежить від економічно-соціального становища України та країн ЄС. Тому можна стверджувати, що правове визначення МСП в Україні та ЄС є більш-менш однаковим, зокрема, через Угоду про асоціацію України з ЄС, де є окремий пункт «Підприємництво», де описані основні пункти, які України має виконати.

2.2. Місце МСП в економіці країн світу.

МСП грає не останню роль в економіці передових країн світу, а інколи і авангардну, зокрема, це спостерігається в країнах G-7 або G-20.

Варто «виокремити» два напрямки МСП, які доповнюють одна одну: економічний (доходи, безробіття, інвестиції, заощадження та інші) та соціальний (рівень освіти, ІРЛП, рівень щастя та інші).

Почнемо з аналізу економічного напрямку. Для наглядності візьмемо дві країни G-7 та два країни G-20.

Transportation and storage
France Germany Italy United Kingdom
Total 1380653 2414951 1144488 1344349
from 20 to 49 93198 306582 120646 100283
from 50 to 249 137845 515001 205594 166891
SME 231043 821583 326240 267174
SME(%) of Total person employed, number 16,73 34,02 28,50 19,87
SME(%) of Total turnover, million euro 15,81 31,67 30,03 20,62
Toral 214854 330676 157566 216176
from 20 to 49 12036 32129 18508 16023
from 50 to 249 21934 72614 28819 28546
SME 33970 104743 47327 44569

Джерело: EuroStat, дані за 2017 рік

Візьмемо сферу перевезення та зберігання. Як можна побачити, в Франції, Німеччині, Італії та Великій Британії часта МСП в цій галузі досить висока. В Німеччині кількість працюючих в МСП в галузі перевезень складає 34% – досить високий показник, а загальний оборот склав 31,7% від загального обороту галузі.

Візьмемо іншу галузь, наприклад, ресторани.

Restaurants and mobile food for service activities
France Germany Italy United Kingdom
Total 641962 1216356 636104 937795
from 20 to 49 102101 292542 48473 13608
from 50 to 249 25885 200763 22722 120349
SME 127986 493305 71195 133957
SME(%) of Total person employed 19,9 40,56 11,19 14,28
SME(%) of Total turnover, million euro 25,29 41,63 14,74 21,08
Toral 52212 41501 32300 47377
from 20 to 49 10374 9580 3196 5259
from 50 to 249 2830 7695 1566 4727
SME 13204 17275 4762 9986

Джерело: EuroStat, дані за 2017 рік

Показники частки МСП в грошовому обороті та кількість працівників вищі, ніж в галузі перевезень та зберігання. В Німеччині цей показник становить 40-41% від загальної кількість та загального обороту.

Візьмемо ще останню галузь комп’ютерного програмування, консультацій та інших дії пов’язаці з цієї галузю.

Computer programming, consultancy and related activities
France Germany Italy United Kingdom
Total 399157 715431 275910 683339
from 20 to 49 40038 96365 27910 74947
from 50 to 249 57916 155774 53545 122467
SME 97954 252139 81455 197414
SME(%) of Total person employed 24,54 35,25 29,52 28,89
SME(%) of Total turnover, million euro 24,98 29,61 29,93 24,28
Toral 60613 123672 38696 112343
from 20 to 49 6044 12474 3715 9071
from 50 to 249 9100 24148 7866 18204
SME 15144 36622 11581 27275

Джерело: EuroStat, дані за 2017 рік

Така сама ситуація і в галузі програмування. Частка МСП коливається від 25 до 35%. Це є досить високим показником залученості.

МСП країн Європейського Союзу показуються гарний результат економічного розвитку. Як показує практика, МСП створює робочі місця, а оборот підприємств складають мільярди євро. Це допомагає зменшити безробіття, що в свою чергу зменшує соціальні проблеми, податки до бюджету зростають, країн забезпечує високу якість життя, включаючи пенсійне забезпечення (система медичного страхування особою), соціальні виплати (наприклад, по безробіттю), освіту і інші блага.

  • МСП України та Республіки Польща.

Computer programming, consultancy and related activities
Ukraine Poland
Total 189733
from 20 to 49 152359 12807
from 50 to 249 к 25190
SME 37997
SME(%) of Total person employed 20,03
SME(%) of Total turnover, million euro 24,96
Toral 12738
from 20 to 49 3717 1017
from 50 to 249 к 2162
SME 3179
Transportation and storage
Ukraine Poland
Total 904907 826152
from 20 to 49 232919 49123
from 50 to 249 228647 103295
SME 461566 152418
SME(%) of Total person employed 51,01 18,45
SME(%) of Total turnover, million euro 57,71 26,74
Toral 12108 54018
from 20 to 49 2409 5525
from 50 to 249 4579 8919
SME 6988 14444
Restaurants and mobile food for service activities
Ukraine Poland
Total 161156
from 20 to 49 152359 11375
from 50 to 249 к 11372
SME 22747
SME(%) of Total person employed 14,11
SME(%) of Total turnover, million euro 18,21
Toral 5392
from 20 to 49 к 506
from 50 to 249 359 476
SME 982

Джерело: EuroStat, 2017; UkrStat, 2018

«к»-Дані не оприлюднюються з метою забезпечення виконання вимог Закону України “Про державну статистику” щодо конфіденційності статистичної інформації (первинне та вторинне блокування вразливих значень).

Повноцінно порівняти МСП України та Польщі неможливо, бо через Закон України “Про державну статистику” неможливо отримати дані щодо МСП України. З вибраних галузей варто приділити увагу «Транспортуванню». В Україні в цій галузі працю 900 тис. осіб, на противагу Польщі, де працює 820 тис. осіб. Але грошовий оборот відрізняється. Попри те, що в Україні зайнято більше населення в цій галузі, оборот складає 7 мільйонів євро, на противагу Польщі, де цей же показник складає 14 мільйонів євро, тобто більше в два рази.

Джерело: DataWorldBank

В Україні відкриваються чимало нових підприємств, але це не достатньо для прогресивного розвитку. Ми з моменту Революції Гідності лише наздогнали рівень 2013 року, а пройшло вже більше 6-ти років. Тому, якщо ми хочемо більшого розвитку – нам необхідні більше нових підприємств, які створяться нові робочі місця, а це в свою чергу дасть можливість отримувати середню зарплату на рівні тисячі доларів за місяць, стимулюючи відкривати підприємства через економічно-географічний потенціал країни (розвинена інфраструктура, зокрема залізниця та автошляхи та наявний вихід до моря).

Джерело: DataWorldBank

ВВП на душу населення в Україні дуже низьке, порівнюючи Польщу, де той самий показник більший орієнтовно в 5 разів. Після Революції темпи нашого росту в середньому були 2,5 – 3 %, після падіння в 2014 та 2015 році на 6,6 % та 9,8% відповідно. Тому задля економічного росту нам необхідно більше працювати, більше виробляти товарів та послуг, а МСП якраз дає таку можливість, в високорозвинених країнах в окремих галузь економіки грошовий оборот МСП складає декілька мільярдів євро, а це зарплати, податки, дохід населення та країни в цілому.

Джерело: Data World Bank

Рівень безробіття в країнах, які обрали класичний напрям лібералізму, а інколи переходять до лібетаріанства – відсоток безробітних нижчий, ніж в країнах, де більше схильні до соціалізму (субсидії від держави, регулювання держави, пільги). МСП допоможе зменшити рівень безробіття, бо не лише створяться робочі місця, а й з’явиться попит на продукцію або послуги та на працю на ринках України та світу.

Джерело: Data World Bank

1=most business-friendly regulations.

Індекс легкості ведення бізнесу дуже важливий показник для економічного розвитку. Це так званий індикатор по якому рівняються як і іноземні інвестори, так і внутрішні. Він дає бачення наскільки в країні легко відкрити та вести бізнес. Попри те, що Україна покращує цей показник, в 2019 році ми мали 64 місце – це ще є недостатнім для високого розвитку. Та сама Польща займає 32 місце, а Росія – 28 місце. Так, в країні-агресор та «світовій» бензоколонці» легше вести бізнес, ніж в Україні.

  1. Досвід малих та середніх підприємств України. Сильні та слабкі сторони

Попри депресивний настрій та недовіру до українських інституцій, зокрема, до судових та правоохоронних органів, в Україні є чим похвастатись. Іноді, наче очевидно погані речі в Західних країнах – для нас це гарна можливість. Наприклад, сплата податків. Точніше, несплата податків. В Західних країнах – це тяжкий злочин, а в Україні всю історію існування населення масово ухилялось від сплати податків, починаючи від фізичною особи-підприємця, закінчуючи великими компаніями. Ця ситуація створила на території Єврозони офшорну території. В Україні податок на дохід фізичної особи-підприємця складає 6%. В країнах Балтії такий відсоток складає 22%, а в Німеччині чи Франції взагалі під 50-60%.В додаток, в Україні діє презумпція невинуватості щодо податкових звинувачень, ця практика відсутня в Євросоюзі, тому ви маєте пояснити свої джерела доходу, а в Україні податкова має довести незаконність ваших дій. Як не дивно, то в Україні один з найкращих банківський сервіс. Зараз він на рівні американських або сінгапурських банків. У 95% європейських банків неможливо отримати наступні банківські послуги, які в Україні існують давно і увійшли в звичку: мультивалютні рахунки, дві або три картки в різних валютах для управління рахунком, управління рахунком по телефону (не через колл-центр Visa в Лондоні), обмін готівкової іноземної валюти, власні додатки для iPhone для управління рахунком.

Це лише частина конкурентних переваг України щодо ведення бізнесу, але також є що вдосконалити.

Необхідно зменшити ставки податків на фонд зарплати. Ставка податку на доходи фізичних осіб в Україні складає 18%. Крім цього, із зарплати вираховують 1,5% військового збору, а роботодавець зобов’язаний платити ще 22% єдиного соціального внеску з фонду заробітної плати працівника до Пенсійного фонду. Таким чином, з кожної 1000 грн ставки, роботодавець платить 1220 гривень зарплати та податків, а працівник отримує 805 гривень. Зменшення цього податку дасть можливість збільшити фактичний рівень заробітної плати та зменшить податкове навантаження на роботодавця.

Замінити податок на прибуток податком на виведений капітал. Інвестиції стимулюватимуть відсутність оподаткування заробленого в Україні прибутку за умови його «не виведення» з України. Тобто якщо інвестор відмовиться отримати зароблені його українською компанією кошти у формі дивідендів (чи в іншій формі), а радше інвестуватиме їх в інші українські проекти, він не сплачуватиме жодного корпоративного податку в Україні. Але також варто не забувати, що інвесторів «лякає» не лише податкове навантаження, але й корупція, проблеми в судовій системі, залежність владних органів від певних осіб або груп.

В Україні є багато плюсів, але й також існує купа проблем, які потребують вирішення. Тому використання сильних можливостей та одночасне зменшення недоліків – стимулюватиме покращення ведення бізнесу в Україні, що в свою чергу  спричинить інвестиції в економіки та залучення дешевих фінансів в Україну.  Матеріали взяті з статей Михайла Кухара, Ярослава Вінокурова, Віталія Трачука та звіту Doingbusiness 2020.

 

  1. Ідея студентського споживчого товариства як інструмент розвитку малого та середнього бізнесу

  • Проблема працевлаштування студентів

В Україні функціонують багато закладів освіти, в тому числі коледжі і університети, які готують спеціалістів для бізнесового сектору. Але, як показує реальність, не завжди випускники цих закладів працюють за спеціальністю або є фаховими працівниками. В більшості західних університетів функціонують так звані «бізнес-школи». Наприклад, Гарвардська або Лондонська бізнес-школи. Не виняток і Україна. На території нашої держави функціонують декілька бізнес-школі: Львівська бізнес-школа УКУ та бізнес-школа Міжнародного інституту менеджменту. Зокрема, вони базуються на практичній складовій навчання. Але, на жаль, не всі ВНЗ країни підтримують таку ініціативу. В додаток, навчання в таких школах дороге, а в деякі школи ставлять умову «досвід роботи». Тому звичайний студент не завжди має можливість навчатись там.

В українського студента є вічна проблема. Роботодавець має за мету залучити фахівця з досвідом, витрачаючи меншу суму витрат на зарплату. Студент планує після закінчення університету отримати високооплачувану роботу якнайшвидше. Роботодавець та студент мусять зрозуміти дві прості речі: кваліфікований працівник вимагає високого рівня зарплати і умов праці, а високооплачувана зарплата вимагає від працівника величезний об’єм знань та вміння використовувати ці знання. Багато компаній, які планують залучити нові кадри впроваджують різні програми стажувань для студентів. Але цього недостатньо, бо важко працювати і одночасно навчатись в університеті. І не завжди це ефективно, часто студент або має погану успішність, або неефективний на роботі.

  • Ідея студентського споживчого товариства «Keryx»

Я голова студентського Самоврядування вже протягом 2-х років. І спільно з командою в нас виникла ідея створення органу Самоврядування, який буде займатись ефективним працевлаштуванням студентів. Але з початок роботи над цим проєктом часто виникали проблеми: або студенти пасивні і байдуже ставляться до свої професії, або ж не мають досвіду і бояться розвивати свою ідею; високі умови працевлаштування; важкість поєднувати роботу та навчання. В нас виникло питання: «А чому студент не може навчатись і працювати одночасно і під час навчання?». Відповідаючи на це питання, виник проєкт студентського споживчого товариства «Keryx».

 

  • Візія та SWOT-аналіз.

«Keryx» – це платформа, де студенти та викладачі поєднають академічне навчання та дослідження з практичним застосування. Товариство буде мати декілька напрямів діяльності:

  • академічна співпраця з реальними компаніями

Схема співпраці виглядає наступним чином:

 

  • грантова діяльність

Команда «Keryx» буде працювати над писання грантів для покращення інфраструктури університету та міста. Як відомо, написання грантів є досить важкою роботою та потребує професіоналізму з авторів грантової заявки. Основні грантодавці: USAID_Взаємодія, Британська Рада, Фонд «Богдана Гаврилишина», Громадський бюджет міста, Erasmus, державні програми підтримки та будь-які організації чи органи, які займаються цією діяльністю.

  • Підтримка стартапів

Схема підтримки стартапів виглядає наступним чином:

Пояснення схеми:

Ппроєкт, ідея, стартап над яким працює «Keryx» спільно з студентами та викладачами;

Сстуденти університету, як основні стейкхолдери та бенефіціари товариства;

K– «Keryx» як окремий орган Самоврядування університету, який очолюється головою товариства та керується статутом студентського споживчого товариства. Надає підтримку з таких питань: фінансові, обліку, юридичні питання, маркетинг, HR, менеджмент, консультації з інших питань;

У – адміністрація університету: ректорат, факультети, студентське містечко, структурні підрозділи університету;

М – міське самоврядування: міська рада, районі адміністрації, підприємці міста;

Р– обласна державна адміністрація, обласна рада, підприємці регіону

«Keryx» залучає студентів університету до написання власних стартапів, бізнес планів, соціальних проєктів для поліпшення інфраструктури та залучення молоті до розвитку університету, міста, регіону. Основними бенефіціарами є: університет, місцеве самоврядування, виконавча влада, об’єднані територіальні громади, студенти, підприємці.

 

  1. Висновки

Малі та середні підприємства (МСП) – це один з інструментів розвитку економіки держави. В більшості розвинених країнах МСП грає ключову роль в економіці країни. Це допомагає зменшити безробіття, підвищити якість життя та задоволення населення. Також варто не забувати про збільшення доходів населення, підприємств.

В Україні є чимало проблем: війна, корупція, невизначеність. Але також нам є чим похвалитись, як приклад: система Prozorro – одна з найкращих в освіті платформ державних закупівель, український банкінг – один  з найкращих сервісів в світі, економічний та технологічний потенціал – один з найвищих в світі.

Багато хто українські проблеми пояснюючи ментальністю населення. Але варто згадати такі країни як: Сингапур, Південна Корея, Чилі, Японія, Польща, Велика Британія та більшість сучасних високорозвинених країн. Більшість цих країн були аграрними країнами. Але якісне втручання держави в життя країни вивело ці країни на передові позиції. Сингапур був піратським портовим містом, але після диктатури Лі Куан Ю перетворився на світового лідера. Південна Корея після Корейської війни відставала від КНДР на декілька років, будучи аграрною країною з соціальними проблемами. Для сучасного світу це здається неможливим, але кольорові телевізори в Південній Кореї з’явились на декілька років пізніше, ніж в КНДР. Японія, програвши війну, залишилась аутсайдером в світі, але за допомогою вдалих реформ та виборів напрямку розвитку перетворилась на одного з лідерів в світовій економіці. Світові лідери цих країн так як Піночет, Тетчер, Лі Куан Ю, Пак Чон Хі, Лешек Бальцерович довели, що соціальний напрям роботи, а точніше, субсидії, підвищення соціальних стандартів погано впливає на економіку, а можливістю «свободи слова» та «демократії» маніпулюють політики та державні діячі.

Університети мають великі автономні можливості ведення свої діяльності. Якщо провести аналогію, то це зменшена країна. Якщо університету впровадитимуть ССТ в свою діяльність – це розвиватиме заклад та підвищить його рівень.

Тому сподіваюсь на розвиток проєкту Самоврядування.